Шукати в цьому блозі

Хто Вам більше подобається і кому Ви надаєте перевагу?

РОЗДІЛ "ІНФОРМАТИКА"36-40


36. Основні сервіси глобальної мережі Інтернет. Загальна характеристика найпоширеніших сервісів глобальної мережі. Електронна пошта. Адреса електронної пошти та облікові записи, поштові скриньки, принципи роботи з ними. Поштові програми та їх налагодження. Поняття телеконференції. Сервери телеконференцій та групи новин. Спеціальні програми роботи з телеконференціями.
Internet - найбільша глобальна комп'ютерна мережа, що зв'язує десятки мільйонів абонентів у всьому світі. Щомісяця її поширеність зростає на 7-10%. Internet утворює немовби ядро, яке забезпечує, взаємодію інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі. Якщо раніше вона використовувалася виключно як середовище для передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні завдання, які підтримують функції мережного пошуку та доступу до розподілених інформаційних ресурсів й електронних архівів. Таким чином, Internet можна розглядати як деякий глобальний інформаційний простір.
Мережа Internet, що служила спочатку дослідницьким і навчальним групам, стає все популярнішою в ділових колах. Компанії спокушують дешевий глобальний зв'язок і його швидкість, зручність для проведення сумісних робіт, доступні програми, унікальна база даних цієї мережі. Вони розглядають глобальну комп'ютерну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж. Уже кілька років розвиваються і встигли широко ввійти в практику в розвинених країнах технології Intranet, що є інформаційними технологіями "великої" мережі в корпоративних мережах і навіть у дуже невеликих мережах ПК підприємств малого бізнесу. При низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за лінії зв'язку або телефон) користувачі можуть дістати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії, європейських країн, а тепер уже України та Росії. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти дані практично з усіх сфер людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра. В Internet можна знайти рекламу багатьох тисяч фірм і розмістити (часто безкоштовно!) свою рекламу. Крім того, Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного та конфіденційного глобального зв'язку. Це виявляється дуже зручним для фірм, що мають свої філіали по всьому світу, транснаціональних корпорацій і структур управління. Як правило, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв'язку коштує набагато дешевше від прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або телефон.
Електронна пошта - найпоширеніша послуга мережі Internet. Сьогодні свою адресу в системі електронної пошти мають сотні мільйонів чоловік. Вартість пересилання листа електронною поштою значно нижча за пересилання звичайного листа. Крім того, повідомлення, передане електронною поштою, досягає адресата протягом кількох хвилин, тоді як звичайний лист він одержує через кілька днів, а то і тижнів.
Стандарти Internet забезпечують можливість групової роботи над спільним проектом за допомогою електронної пошти, гіпертекстових документів (служба WWW), а також за допомогою теле-, аудіо- і навіть відеоконференцій у масштабі реального часу. Для забезпечення інформаційної безпеки в мережі застосовуються різні протоколи шифрування конфіденційних даних, електронні підписи, сертифікація даних. Заборона на несанкціоноване переміщення даних між локальною мережею підприємства і глобальною мережею може забезпечуватися спеціальними комп'ютерами або програмами (брандмауерами).
Основні мережні сервіси
Практично всі послуги мережі Internet побудовані на принципі "клієнт-сервер".
§        Сервер (у мережі Internet) - це комп'ютер або програма, здатні надавати клієнтам (у міру надходження від них запиту) деякі мережні послуги.
§        Клієнт - прикладна програма, завантажена в комп'ютер користувача, яка забезпечує передачу запитів до сервера й одержання відповідей від нього.
Різні сервіси мають різні прикладні протоколи. У міру розвитку мережі з'являються нові протоколи (сервіси), змінюючи її вигляд і стрімко розширюючи коло користувачів. Таким чином, щоб скористатися якоюсь із служб мережі Internet, необхідно встановити на комп'ютері клієнтську програму (броузер), здатну працювати за протоколом цієї служби. Сервіс FTP (File Transfer Protocol). Це протокол передачі файлів, один із перших сервісів Internet. Цей сервіс дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі. Встановивши зв'язок із віддаленим комп'ютером, користувач може скопіювати файл із нього на свій комп'ютер або скопіювати файл із свого на віддалений комп'ютер. Для вузлів FTP характерною є наявність процедури входу (login). Як "гостьові" ім'я й пароль часто використовуються імена anonymous, ftp, а також адреса електронної пошти. При цьому користувачеві надається доступ до безкоштовно поширюваних даних. Для зручності роботи з цим сервісом розроблено цілий ряд прикладних програма, що забезпечують зручний Windows-подібний інтерфейс для FTP-сервісу. Даний сервіс може бути використаний для комерційного поширення програмних продуктів, баз даних, моделей, рекламних презентацій, великих за обсягом документів (книг) тощо.
Електронна пошта (E-mail). Вона є одним із перших і, мабуть, найпоширенішим сервісом Internet. Цей сервіс забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. Існує можливість відправлення як текстових, так і двійкових файлів. Електронна пошта є найдешевшим і доступним Internet-сервісом в Україні. Можна навести такі переваги електронної пошти в організації ділової діяльності:
§        реалізується дешеве і майже моментальне розсилання;
§        не витрачається час на візити до посадових осіб із дрібних питань;
§        не треба переписувати (передруковувати) копії для розсилання;
§        дуже просто використати цитати, відповідаючи на повідомлення;
§        архів листування зберігається в комп'ютері в зручному вигляді;
§        можна задавати списки розсипки, псевдоніми (alias), вести адресні записники;
§        можна передавати двійкові файли (схеми, ілюстрації, програми, архіви тощо).
Поштові сервери одержують повідомлення від клієнтів і пересилають їх по ланцюжку до поштових серверів адресатів, де ці повідомлення накопичуються. При встановленні сполучення між адресатом і його поштовим сервером, за командою відбувається передача повідомлень, що надійшли на комп'ютер адресата. Серед клієнтських поштових програм можна виділити The Bat, Microsoft Outlook та інші.
Сервіс Мail Lists (списки розсилки). Його створено на підставі протоколу електронної пошти. Підписавшись (безкоштовно) на списки розсилки, можна регулярно одержувати електронною поштою повідомлення про певні теми (науково-технічні й економічні огляди, презентація нових програмних та апаратних засобів і т. д.).
Сервіс Usenet (групи новини або телеконференції). Він забезпечує обмін даними (повідомлення, статті) між усіма, хто користується ним. Це щось на зразок електронної дошки оголошень, на яку будь-який бажаючий може помістити своє повідомлення, і воно стає доступним для всіх інших. Цей сервіс дає змогу поширювати й одержувати комерційні дані, дізнаватися про новини ділового світу. Новини поділяються за темами на групи, що якоюсь мірою їх упорядковує. На певні групи можна оформити підписку і періодично, як і електронною поштою, одержувати всі повідомлення, що проходять за темою групи. Для реалізації цього сервісу існують клієнтські програми, наприклад, Microsoft Internet News.
Сервіс WWW (World Wide Web - всесвітня павутина). WWW - це єдиний інформаційний простір, який складається із сотень мільйонів взаємозв'язаних гіпертекстових електронних документів, що зберігаються на Web-серверах. Окремі документи всесвітньої павутини називаються Web-сторінками. Групи тематично об'єднаних Web-сторінок утворюють Web-вузол (жаргонний термін - Web-сайт, або просто сайт). Web-сторінка - це текстовий файл, що містить опис зображення мультимедійного документа на мові гіпертекстової розмітки - HTML (Hyper-Text Markup Language). Сторінка може містити не тільки форматований текст, а й графічні, звукові та відео об'єкти.
Найважливішою рисою Web-сторінок є гіпертекстові посилання. З будь-яким фрагментом тексту або, наприклад, із малюнком, можна пов'язати інший Web-документ, тобто встановити гіперпосилання. У цьому разі під час клацання лівою клавішею миші на тексті або рисунку, що є гіперпосиланням, відправляється запит на доставку нового документа. Цей документ, у свою чергу, також може мати гіперпосилання на інші документи. Таким чином сукупність величезного числа гіпертекстових електронних документів, які зберігаються в серверах WWW, утворює своєрідний гіперпростір документів, між якими можливе переміщення.
Для передачі даних у WWW використовується протокол HTTP (HyperText Transfer Protocol - протокол передачі гіпертексту). Перегляд Web-сторінок і переміщення через посилання користувачі здійснюють за допомогою програм браузерів (від слова "to browse" - переглядати).
Сервіс IRC (Internet Relay Chat). Він забезпечує проведення телеконференцій у режимі реального часу. Переваги: можна анонімно поговорити на цікаву тему або швидко одержати консультацію. На відміну від системи телеконференцій, в якій спілкування між учасниками обговорення теми відкрито для всього світу, в системі IRC беруть участь, як правило, лише кілька чоловік. Іноді службу IRC називають чат-конференціями, або просто чатом. Існує кілька популярних клієнтських програм для роботи з серверами і мережами, що підтримують сервіс IRC, наприклад, програми mIRC і mIRC32 для Windows. Ці, а також подібні до них програми застосовуються для ділового й особистого спілкування персоналу фірм у реальному часі, для проведення групових консультацій і нарад.
Служба ICQ. Вона призначена для пошуку мережної IP-адреси людини, комп'ютер якої приєднано в даний момент до мережі Internet. Назва служби є акронімом виразу І seek you - я тебе шукаю. Необхідність у подібній послузі пов'язана з тим, що більшість користувачів не мають постійної IP-адреси. Їм видається динамічна ІР-адреса, що діє тільки протягом цього сеансу. Цю адресу видає той сервер, через який відбувається приєднання. У різних сеансах динамічна IP-адреса може бути різною, причому заздалегідь невідомо якою. При кожному приєднанні до мережі Internet програма ICQ, встановлена на комп'ютері користувача, визначає поточну IP-адресу і повідомляє його центральній службі, яка, в свою чергу, оповіщає партнерів користувача. Далі партнери (якщо вони також є клієнтами цієї служби) можуть встановити з користувачем прямий зв'язок. Після встановлення контакту зв'язок відбувається в режимі, аналогічному сервісу IRC.
Сервіс Telnet (віддалений доступ). Він дає можливість абоненту, працювати на будь-якому комп'ютері мережі Internet, як на своїй власній. Часто використовується режим роботи - доступ до віддаленого сервера бази даних. У минулому цей сервіс також широко використовувався для проведення складних математичних розрахунків на віддалених суперкомп'ютерах. У наші дні у зв'язку зі швидким збільшенням обчислювальної потужності ПК необхідність у подібній послузі скоротилася, але служби Telnet у мережі Internet продовжують існувати. Часто протоколи Telnet застосовують для дистанційного керування технічними об'єктами, наприклад, телескопами, відеокамерами, промисловими роботами. Прикладом програми, що реалізує доступ до Telnet-сервісу, може бути програма Net Term.
Доступ користувачів до мережі Internet.
Для роботи в мережі необхідно:
§        фізично приєднати комп'ютер до одного з вузлів мережі Internet;
§        одержати IP-адресу на постійній або тимчасовій основі;
§        встановити і настроїти програмне забезпечення - програми-клієнти тих сервісів, послугами яких мається намір скористатися.
Організаційно доступ до мережі користувачі дістають через провайдери.
Провайдер - це організація (юридична особа), що надає послуги у приєднанні користувачів до мережі Internet.
Як правило, провайдер має постійно ввімкнений досить продуктивний сервер, сполучений з іншими вузлами каналами з відповідною пропускною здатністю, і засоби для одночасного підключення кількох користувачів (багатоканальний телефон, багатопортова плата тощо).
Провайдери роблять подібну послугу на договірній основі, найчастіше орієнтуючись на час роботи користувача або обсяг даних, які пересилаються по мережі. При укладанні договору провайдер повідомляє клієнту всі атрибути, необхідні для підключення та настройки з'єднання (ідентифікатори, номери телефонів, паролі тощо). Як правило, користувачі навчальних закладів, великих організацій, фірм, підприємств приєднуються до мережі Internet через свою локальну мережу. На один із комп'ютерів локальної мережі покладається вирішення завдань proxy-сервера - управління локальною мережею й виконання функцій "посередника" між комп'ютерами користувачів та мережею Internet (proxy - представник, довірена особа).
Всі технічні й організаційні питання взаємодії з провайдером вирішує адміністратор мережі. Для користувачів розробляється інструкція, в якій наводиться перелік дій, які треба виконати для приєднання до мережі Internet. Технічно для приєднання до комп'ютера провайдера потрібні ПК, відповідне програмне забезпечення й модем - пристрій, що перетворює цифрові сигнали від комп'ютера на сигнали для передачі по телефонних лініях і навпаки. Комп'ютер провайдера може виконувати функції хост-машини або звертатися до більш потужних хост-машин для доступу до глобальних ресурсів мережі Internet через високопродуктивний канал передачі даних - магістраль.
Хост-машина (від англ. host - господар) - це комп'ютер, що виконує мережні функції, реалізуючи повний набір протоколів. Крім мережних функцій, хост-машина може виконувати завдання користувача (програми, розрахунки, обчислення). Деякі хост-машини можуть виконувати функції шлюзів - апаратних і програмних засобів для передачі даних між несумісними мережами, наприклад, між мережею Internet та мережами FidoNet. Роль шлюзу між мережею Internet і локальними мережами відіграє рroху-сервер.
Система адрес у мережі Internet.
Адреси потрібні для ідентифікації об'єктів, які можуть цікавити користувача в мережі. Найчастіше такими об'єктами є вузли мережі (сайти), поштові скриньки, файли, Web-сторінки. Для кожного з них існує свій формат адреси. Однак, оскільки об'єкти зосереджено у вузлах мережі, в їхніх ідентифікаторах обов'язково присутня адреса вузла.
Для ідентифікації вузлів і маршрутизації пакетів служить IP-адреса. IP-адреса - це чотирибайтне число, перших два байти якого визначають адресу підмережі, а два інших - адресу вузла в ній. За допомогою IP-адреси можна ідентифікувати більш як 4 млрд. вузлів. На практиці ж через особливості адресації до деяких типів локальних мереж кількість можливих адрес становить понад 2 млрд. Для користувача працювати з числовим зображенням IP-адреси незручно, тому йому пропонується більш проста логічна система доменних імен DNS (Domain Name System) - послідовність імен, сполучених крапками, наприклад, microsoft.com, rambler.ru, itl.net.ua, lviv.ua і т.д.
Домен - група вузлів, об'єднаних за деякою ознакою (наприклад, вузли навчальних закладів, вузли якої-небудь країни, вузли однієї організації і т. д.). Система доменів має ієрархічну деревоподібну структуру, тобто кожний домен проміжного рівня містить групу інших доменів. Кореневий домен є умовним, на верхньому рівні можуть бути розташовані початкові (територіальні) домени різних країн. Ім'я вузла (машини) становить нижній рівень доменного імені та позначається крайнім лівим доменом.
Наведемо доменні імена деяких країн та організацій: us- США, au- Австралія, fr- Франція, са- Канада, jp- Японія, ru- Росія, uа- Україна, de- Німеччина, com- комерційні організація, edu - навчальні заклади, gov - урядові установи, net - постачальники мережних послуг, org - неприбуткові організації. Слід зазначити, що IP та DNS - різні форми запису адреси одного й того самого мережного комп'ютера. Для переведення доменних імен у IP-адресу служить сервіс DNS.
Для ідентифікації ресурсів мережі (файлів, Web-сторінок) використовується адреса URL (Uniform Resource Locator - уніфікований покажчик ресурсу), яка складається з трьох частин:
1.                                 зазначення сервісу, що забезпечує доступ до ресурсу (як правило, це ім'я протоколу). Після імені йдуть двокрапка: і два знаки / (коса риска): http://... ;
2.                                 зазначення DNS імені комп'ютера: http://www.itl.net.ua... ;
3.                                 зазначення повного шляху доступу до файлу на даному комп'ютері: http://www.itl.net.ua/Faes/Arcbiv/pagel.html
Як роздільник у повному імені використовується знак /. Вводячи ім'я, потрібно точно дотримувати регістр символів, оскільки в Internet малі та великі літери вважаються різними. В електронній пошті адреса складається з імені одержувача (поштової скриньки), знака "@" та доменної адреси поштового сервера (локальної мережі), до якого приєднано одержувача. Наприклад: kovalenko@polynet.lviv.ua .
37. Пошукові служби мережі Інтернет. Пошукові сервіси. Основні об'єкти та механізми пошуку даних. Використання найпопулярніших інформаційно-пошукових систем (ІПС) глобальної мережі, їх архітектура, принципи функціонування. Пошукові запити, використання спеціальних операторів для пошуку даних за допомогою ІПС мережі Інтернет. Релевантність та пертинентність запитів. Характеристика освітніх Інтернет-ресурсів.
Пошукова система  онлайн-служба (програмно-апаратний комплекс з веб-інтерфейсом), що надає можливість пошуку даних в Інтернеті. У просторіччі під пошуковою системою розуміють веб-сайт, на котрому розміщено інтерфейс системи. Програмною частиною пошукової системи є пошукова машина — комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової системи і, зазвичай, є комерційною таємницею компанії-разробника пошукової системи.
Більшість пошукових систем шукають дані на сайтах Всесвітньої павутини, але існують також системи, здатні шукати файли на ftp-серверах, товари в інтернет-магазинах, а також дані в групах новин Usenet. Індексація в пошукових системах сайтів здійснюється пошуковим роботом.
СКЛАДОВІ ПОШУКОВИХ СИСТЕМ
Пошукові cистеми зазвичай мають три компоненти:
·                                   агент (павук, кроулер або робот), який переміщується по мережі і збирає інформацію;
·                                   база даних, яка містить дані, що зібрано павуками;
·                                   пошуковий механізм, який користувачі використовують як інтерфейс для взаємодії з базою даних.
Засоби пошуку типу агентів, павуків, кроулерів і роботів використовуються для збору даних про документи, які знаходяться в мережі Інтернет. Це спеціальні програми, які займаються пошуком сторінок в мережі, збирають гіпертекстові посилання з цих сторінок і автоматично індексують дані, які вони знаходять для побудови бази даних. Кожний пошуковий механізм має власний набір правил, якими визначається збір документів.
·                                   Агенти є найінтелектуальнішими з пошукових засобів. Вони можуть робити більше, ніж просто шукати: вони можуть виконувати транзакції від імені користувача. Вже зараз вони можуть шукати сайти специфічної тематики і повертати списки сайтів, відсортованих за їх відвідуваністю. Агенти можуть обробляти вміст документів, знаходити та індексувати інші види ресурсів, не лише сторінки. Вони можуть бути запрограмовані для витягання інформації з вже існуючих баз даних. Незалежно від інформації, яку агенти індексують, вони передають її назад до бази даних пошукового механізму.
·                                   Павуки здійснюють загальний пошук даних в Інтернет. Павуки повідомляють про зміст знайденого документа, індексують його і добувають підсумкову інформацію. Вони також переглядають заголовки, деякі посилання і відправляють проіндексовану інформацію до бази даних пошукового механізму.
·                                   Кроулери переглядають заголовки і повертають тільки перше посилання.
·                                   Роботи можуть бути запрограмовані таким чином, щоб переходити по різним посиланням різної глибини вкладеності, виконувати індексацію і перевіряти посилання в документі. Але, вони можуть застрягати в циклах, адже, проходячи за посиланнями, їм потрібні значні ресурси мережі. Існують методи, що забороняють роботам пошук по сайтах, власники яких не бажають, щоби вони були проіндексовані.
Агенти збирають та індексують різні види даних. Деякі, наприклад, індексують кожне окреме слово у документі, в той час як інші індексують тільки 100 найбільш важливих слів в кожному документі, індексують розмір документу і кількість слів в ньому, назву, заголовки і підзаголовки і так далі. Вигляд побудованого індексу визначає, який пошук може бути проведений пошуковим механізмом і як отримана інформація буде інтерпретована. Агенти знаходять дані, після чого їх розміщують в базі даних пошукового механізму. Адміністратори пошукових систем визначають, які сайти або типи сайтів агенти мають відвідати та проіндексувати. Проіндексовані дані відправляються до бази даних пошукового механізму. Користувачі можуть розміщувати дані прямо в індексі, заповнюючи особливу форму для того розділу, в який вони хотіли б помістити свої дані. Ці дані передаються базі даних.
База даних відшукує предмет запиту, що базується на даних, які вказані в заповненій формі, і виводить відповідні документи, що підготовані базою даних. Для того, щоб визначити порядок, в якому перелік документів буде показано, база даних застосовує алгоритм ранжування. В ідеальному випадку, розташованими першими в списку будуть документи, що є найбільш релевантними до запиту користувача.
Релевантність – основне поняття при індексації документа в пошукових системах. Релевантність – міра відповідності, тобто це відповідність змісту знайденої сторінки до запиту користувача. Але комп'ютер - не людина, і тому пошукові системи використовують спеціальні алгоритми для визначення релевантности. Теоретичних методів визначення релевантності більш ніж 20. Але виділяють два основні напрями: лінгвістичне (Рамблер, Яндекс) і статистичне (Google).
Основні російські пошукові системи (зокрема Рамблер) використовують лінгвістичний напрям, тобто пошуковий робот, переглядаючи сторінку, звертає увагу на "літературність" її написання ("чом ти не прийшов" буде більш релевантною, ніж "чом ти не травень прийшов").
Різні пошукові системи використовують різні алгоритми ранжування, однак основними принципами визначення релевантності є наступні:
·                                   Кількість слів запиту у текстовому вмісті документу (тобто в html-коді).
·                                   Теги, в яких ці слова розташовуються.
·                                   Місцеположення шуканих слів у документі.
·                                   Питома вага слів, відносно яких визначається релевантність, у загальній кількості слів документу.
Ці принципи застосовуються всіма пошуковими системами.
38. Технології на основі Веб 2.0. Загальна характеристика сервісів на основі Веб 2.0 (блоги, вікі, фото-, відеосервіси, карти знань, соціальні закладки, соціальні мережі тощо). Сервіси компанії Google, документи Google. Поняття про хмарні обчислення. Сучасні технології співробітництва з використанням засобів мережі Інтернет. Використання соціальних мереж та геоінформаційних технологій в освіті.
Найсучаснішим засобом організації освітнього процесу, педагогічного спілкування, підвищення фахового рівня є телекомунікаційна технологія Веб 2.0. Це новий виток розвитку Інтернету, на якому основна ставка робиться на соціалізацію, наближення його до кінцевих користувачів, об'єднання людей, розвиток онлайн-сервісів, спрощення процесу отримання інформації та роботи з нею.
Застосування Веб 2.0 являють собою комбінацію технологій розроблених в кінці 1990-х років, а саме: AJAX, включаючи веб-сервіси АРІ, веб-синдикацію RSS, платформу MS Sharepoint.
Технології Веб 2.0
1. AJAX (Asynchronous JavaScript and XML) – „асинхронний JavaScript і XML” це новий підхід до побудови інтерактивних інтерфейсів користувача. Цю технологію запропонували в 2006 році і вона визначає:
–        підхід до створення інтерактивних веб-застосувань за допомогою таких технологій, як стандартне подання сторінки з використанням XHTML і CSS;
–        динамічне відображення даних і взаємодія з користувачем;
–        обмін та обробка даних у вигляді XML;
–        асинхронні запити на сервер.
При використанні AJAX веб-сторінка не перезавантажується повністю у відповідь на кожну дію користувача. Такий підхід дозволяє створювати набагато більш зручні веб-інтерфейси для здійснення обміну даними між браузером і сервером, зменшити навантаження на сервер, зменшити об’єм трафіку, підвищити швидкість реакції застосування на дії користувача.
2. Відкриті веб-сервіси API (Application Programming Interface, API) – набір таких методів (функцій), які програміст може використовувати для доступу до функціональності іншої програми, модуля, бібліотеки. Відкритість API дозволяє створювати змішані (mash-up) гібридні сервіси, які надають користувачам додаткові можливості.
3. Веб-синдикація RSS – технологія поширення інформації, новин по Інтернету за підпискою, тобто одночасна публікація одного і того ж самого матеріалу на різних сторінках або веб-сайтах. Для цього використовуються веб-потоки, також названі RSS-потоками, що містять заголовки матеріалів і посилання на них. RSS-агрегатор (RSS aggregator) – комунікаційний інструмент, призначений оперативно приймати RSS- розсилання, збирати з різних джерел (вузлів Інтернет) найсвіжішу інформацію для веб-журналів.
4. MS Sharepoint – це платформа для розробки внутрішніх сайтів (wiki), які вирішують такі основні завдання:
–         публікацію новин, оголошень, календаря;
–         спільний доступ до файлів (з контролем версій);
–         дискусії, опубліковані на веб-сторінках.
Sharepoint дозволяє встановити права доступу до сайтів і файлів. У кожного користувача Sharepoint є профайл – особиста сторінка з фотографією, персональними даними. Пошук Sharepoint дозволяє знаходити не тільки контент, але й веб-сторінки людей та встановлювати з ними зв’язки.
При розробці аналітичних звітів Sharepoint може брати дані з excel-файлів, баз даних, онлайн джерел і створювати різні аналітичні звіти.
Соціальні послуги Веб 2.0
Сучасна соціальна мережа пропонує такий набір стандартних послуг: зберігання особової картки з контактними даними, онлайнова адресна книга, онлайновий органайзер, що доступні з будь-якого комп'ютера, сховище мультимедійних даних користувача, можливість обмеження небажаного спілкування. Цей спектр соціальних послуг активно поповнюється, враховуючи актуальну зацікавленість користувачів.
Засоби для зберігання закладок Делішес (Del.icio.us),  засоби для зберігання посилань на веб-сторінки, які регулярно відвідуються учасниками мережі. Такий засіб надається і звичайним браузером, за допомогою якого користувач переглядає Інтернет-ресурси, однак нові соціальні засоби зберігання закладок мають принципові відмінності, а саме:
–        посилання можна додавати з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету;
–        посилання будуть доступні з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету;
–        кожна закладка повинна бути позначена одним або декількома тегами (мітками-категоріями). Користувачеві пропонується вибрати один або декілька тегів до кожної закладки, які будуть описувати її зміст. Якщо закладка уже є в чиїйсь колекції, то вам відразу буде запропоновано прийняти вже вказані теги.
Приклад: БобрДобр  – це сервіс „соціальних закладок”. Він дозволяє користувачам зберігати й систематизувати закладки в Інтернеті, ділитися й обмінюватися закладками із друзями й знайомими, створювати співтовариства за темами.
Соціальні мережні сервіси для зберігання мультимедійних ресурсів це засоби, які дозволяють безкоштовно зберігати, класифікувати, обмінюватися цифровими фотографіями, аудіо і відео записами, текстовими файлами, презентаціями, а також організовувати обговорення ресурсів.
Мережний щоденник (web log – блог) або щоденник подій – це веб-сайт, веб-журнал, основне наповнення якого становлять записи, зображення або мультимедіа, які регулярно поповнюються. За авторському складом блоги можуть бути особистими, груповими (корпоративними, клубними) або суспільними (відкритими). Цей сервіс Інтернету пропонує такий блог-інструментарій, комунікаційний засіб, який дозволяє будь-якому користувачеві оперативно і вільно обмінюватись інформацією через мережу.
За аналогією з особистими щоденниками блоги називають мережними щоденниками. Для блогів характерна можливість публікації коментарів відвідувачами.
Той, хто створив блог, або блогер може керувати доступом до своїх записів: робити їх відкритим для всіх бажаючих, або для певного кола користувачів або бути лише приватними. Блогери можуть об’єднуватися в співтовариства (blog ring) й організовувати спільні записи й обговорення.
ВікіВікі (WikiWiki) – соціальний сервіс, що дозволяє будь-якому користувачеві редагувати текст сайту (писати, вносити зміни, видаляти, створювати посилання на нові статті). Різні варіанти програмного забезпечення Вікі (вікідвижки) дозволяють завантажувати на сайти зображення, файли, що містять текстову інформацію, відео фрагменти, звукові файли й т. ін.
Соціальні геосервіси – сервіси мережі Інтернет, що дозволяють знаходити, позначати, коментувати, постачати фотографіями різні об'єкти в будь-якому місці на зображенні земної кулі з досить високою точністю. Використовуються реальні дані, отримані за допомогою навколоземних супутників.
Соціальні сервіси для спільної роботи з документами різних форматів – інтегровані сервіси Інтернету, орієнтовані на організацію спільної роботи з текстовими, табличними документами, корпоративними завданнями. Так, наприклад, можливо організувати спільне редагування документа в мережі Інтернет декількома користувачами одночасно. При цьому всі зміни будуть зафіксовані за часом їхнього внесення й за змістом змін.
Карти знань (Mind map) – спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Також може розглядатися як зручна техніка альтернативного запису. У перекладах термін може звучати по-різному – карти розуму, карти пам'яті, інтелект-карти, майнд-мапи. Серед сервісів побудови карт знань, що з’явились в мережі останнім часом найбільш простим є сервіс Bubbl.us
Соціальні пошукові системи – це системи, які дозволяють користувачам самим визначати, в якому напрямку вести пошук, які сайти переглядати насамперед, на які слова звертати першочергову увагу і як представляти знайдені результати. На основі пошуковиків нового покоління можна побудувати свої власні індивідуальні або колективні пошукові машини. Пошук можна адаптувати до певної тематики й до певного співтовариства.
Google Docs (укр. Документи Ґуґл) — розроблений Google безкоштовний мережевий офісний пакет, що включає текстовий, табличний редактор і службу для створення презентацій. Це веб-орієнтована програма, що працює в рамках веб-браузера без установлення на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, що створюються користувачем, зберігаються на сервері Google, або можуть бути збережені у файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп’ютера, під’єднаного до інтернету. Доступ до особистих документів захищений паролем.
Сервіси Google
«Питання і відповіді» (раніше Google Answers) - сервіс для колективного отримання відповідей на виникаючі питання.
Google AdSense - сервіс контекстної реклами, що дозволяє заробити господарям сторінок з великою відвідуваністю. Програма автоматично доставляє текстові та графічні об'яви, розраховані на веб-сайт і його зміст.
Google AdWords - сервіс контекстної реклами, працює з ключовими словами.
Google Alerts - відправлення на пошту результатів пошуку із заданою періодичністю.
Google Analytics - безкоштовний сервіс, що надає детальну статистику по трафіку веб-сайту.
Google ArtProject - інтерактивно-представлені популярні музеї світу.
Google App Engine - платформа для створення та хостингу масштабованих веб-додатків на серверах компанії Google.
Google Apps - сервіс для використання служб Google разом зі своїм доменом.
Google Merchant Center
 (раніше Google Base) - дозволяє власникам контенту поміщати структуровану інформацію в сховище, автоматично отримуючи можливість пошуку за цією інформацією.
Blogger - це сервіс для ведення блогів, що дозволяє тримати на своєму хостингу не тільки програмне забезпечення, а всю інформацію: записи, коментарі та персональні сторінки в СУБД на серверах Google.
Google Bookmarks - дозволяє відзначати сайти закладками, додавати до них ярлики та примітки. За ярликами і приміток можна робити пошук, закладки зберігаються на сервері та доступні з будь-якого комп'ютера.
Google Buzz - інструмент соціальної мережі, розроблений компанією Google та інтегрований в Gmail. Інструмент припинив своє існування восени 2011 року [5].
Google Calendar - онлайновий сервіс для планування зустрічей, подій і справ з прив'язкою до календаря. Можливо спільне використання календаря групою користувачів. Крім того, сервіс інтегрований з Gmail.
Google Checkout - сервіс обробки онлайнових платежів, що має на меті спростити процес оплати онлайнових покупок. Веб-майстри можуть використовувати даний сервіс в якості однієї з форм оплати. Працює по всьому світу.
Google Docs - веб-орієнтований додаток для роботи з документами, що допускає спільне використання документа..
Словник Google - сервіс для перекладу окремих слів на інші мови.
Google Drive - онлайн сховище від Google. Пропонує 5 Гб вільного місця. На фінальній стадії розробки.
Google Finance - сайт-агрегатор біржової інформації.
iGoogle (раніше Google портал, Google Fusion і персоналізовану головну сторінку) - сервіс для створення персональних сторінок, що використовують AJAX.
Gmail - безкоштовна електронна пошта з великим об'ємом місця для зберігання повідомлень (більше 7,2 Гб), з доступом по протоколу POP3 і зручним веб-інтерфейсом. Також є OpenID-провайдером для всіх служб Google.
Групи Google - архів конференцій Usenet.
Google Health - являє собою онлайнову особисту медичну картку.
Google Knol - вікі-енциклопедія, що складається з авторських статей по заданих тем.
Лабораторія Google - інкубатор ідей для нових сервісів, призначений для тестування інтерфейсу і т. п.
Google Maps - набір карт, побудованих на основі безкоштовного картографічного сервісу.
Google Maps API - інтерфейс, що дозволяє вбудовувати карти на зовнішні сайти за допомогою JavaScript.
Google Mars - карти Марса.
Google Moon - карти Місяця.
Google для мобільних пристроїв - інтерфейс для використання додатків Google за допомогою мобільних пристроїв.
Google News - автоматично створюваний новинний сайт, на якому зібрані заголовки більш ніж з 400 джерел новин по всьому світу: схожі статті групуються, а потім показуються у відповідності з особистими інтересами кожного читача.
Google Notebook - веб-додаток, що дозволяє створювати, зберігати і редагувати нотатки на сервері. Текст в нотатках може містити URL, а також містити розмітку. Частково закрито в січні 2009 року. З 11 листопада 2011 розпочнеться автоматичний експорт даних з блокнотів в Google Docs.
Google Orkut - соціальна мережа, в якій користувачі можуть вказувати свою персональну та професійну інформацію, створювати зв'язку з друзями і об'єднуватися в співтовариства за інтересами.
Google Picasa Web - персональні галереї фотографій.
Google Public DNS - альтернативний DNS-сервер Google.
Google Reader - RSS-агрегатор, що дозволяє читати потоки новин у форматах RSS і Atom.
Google Talk - програма для обміну миттєвими повідомленнями (на основі протоколу XMPP) і інтернет-телефон.
Google Search історії - історія пошукових запитів користувача.
Сайти Google - безкоштовний хостинг, використовує вікі-технологію.
Google Translate - система статистичного машинного перекладу слів, текстів, фраз, веб-сторінок між будь-якими парами мов.
Google Voice - передача голосу по протоколу VoIP.
Google Wave - сайт, який об'єднує в собі функції електронної пошти, вікі, соціальної мережі, системи миттєвих повідомлень. Закрився.
Google вебмайстра - інструменти для вебмайстрів.
Picnik - онлайн-сервіс для редагування фотографій.
YouTube - відеохостинг.
Google One Pass - онлайн-магазин, де видавці можуть продавати доступ до свого контенту.
Google + - Соціальна мережа
Google Building Maker  - створення тривимірних (3D) моделей
Google Blog Search  - сервіс пошуку по блогам. В результати пошуку включені всі блоги на всіх мовах.
Google Book Search - повнотекстовий пошук по книгах, оцифрованих компанією Google (понад 10 мільйонів книг з найбільших бібліотек США).
Google Code Search  - пошук по вихідних кодів, викладеному в Інтернет у відкритому вигляді.
Google Custom Search - сервіс для створення власної системи пошуку на основі пошукової системи Google.
Froogle - це пошуковий сервіс Google для отримання інформації про пропозиції товарів, які можна замовити в інтернет-магазинах. На даний момент діє тільки для США і Канади.
Hackser стилі Googl - інтерфейс пошуку на мові Leet.
Google Images - сервіс пошуку картинок в пошуковій системі Google.
Google Пошук уряд Google - пошук по урядовим сайтам Сполучених Штатів Америки.
Спеціальні запити  - пошук на спеціалізованих сайтах (BSD, Linux, Mac OS X і Microsoft).
Сеанси фільму
  - кіноафіша.
Google пошук патентів - пошук по патентам, 7 серед понад мільйонів доступних в базі даних.
Google Scholar - сервіс для пошуку по науковим джерелам: статтям, книг, дисертацій, опублікованими різними науковими організаціями і професійними спільнотами.
Google SSL
  - безпечний пошук від Google. Зв'язок між користувачем і сервером здійснюється по зашифрованому каналу, що виключає можливість перехоплення інформації користувача третіми особами. На даний момент працює в режимі «Бета», не доступні ніякі сервіси крім «Пошук Google».
Google Suggest - частина пошуку Google, технологія автозаповнення рядка пошукового запиту на основі загальної статистики найпопулярніших запитів.
Google Video - сервіс для пошуку, перегляду і збереження відео.
Google Погода - частина пошуку Google, дозволяє отримувати 4-денний прогноз погоди для міст світу.
Телефонна книга - служба Google, яка дозволяє знайти телефонні номери і адреси, опубліковані в загальнодоступних джерелах. Результати пошуку з адресної книги Google з'являються над іншими результатами при введенні певних типів запитів (імені, прізвища, міста і т. д.).
Мовні інструменти - інструмент, що дозволяє використовувати Google на безлічі різних мов.
Калькулятор
 - сервіс для розрахунків, вбудований в рядок пошуку.Наприклад, якщо задати
пошук рядка 900 +600 * 2 - (3 +1), то буде виданий відповідь 2096, а також інтернет-сторінки, де такий рядок може зустрічатися.Сервіс знає безліч математичних функцій, вміє дотримуватися пріоритет операцій.
Конвертор валют - наприклад, 600 доларів США в рублях - скільки буде $ 600 в рублях.
Хмарні обчислення (англ. Cloud Computing) — це модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів), і які можуть бути оперативно надані та звільнені з мінімальними управлінськими затратами та зверненнями до провайдера.
При використанні хмарних обчислень програмне забезпечення надається користувачеві як Інтернет-сервіс. Користувач має доступ до власних даних, але не може управляти і не повинен піклуватися про інфраструктуру, операційну систему і програмне забезпечення, з яким він працює. «Хмарою» метафорично називають інтернет, який приховує всі технічні деталі. Згідно з документом IEEE, опублікованим у 2008 році, «Хмарні обчислення — це парадигма, в рамках якої дані постійно зберігаються на серверах у мережі інтернет і тимчасово кешується на клієнтській стороні, наприклад на персональних комп'ютерах, ігрових приставках, ноутбуках, смартфонах тощо».
39. Локальна мережа Iнтранет. Вивчення основних послуг Інтернет у локальній мережі Iнтранет.
Термін Intranet застосовується для позначення локальних мереж, які використовують стандартні протоколи Internet. Мережі Intranet функціонують точно так само, як і Internet, але вони мають значено менші розміри і не відкриті для всього світу. В Intranet або взагалі немає підключення в Internet, або таке підключення строго контрольоване і доступ до нього має обмежене коло користувачів.
   В Intranet використовуються стандартні для Internet служби, в тому числі HTML, HTTP, TCP/IP, SMTP, FTP, CGI, система доменних імен і Web–броузери, що отримують і відображають інформацію з розміщених по підприємству Web–серверів.
  В найближчому майбутньому Intranet буде доповненням до локальних мереж, але ні в якому разі не стане їх заміною. Старі технології локальних мереж надають більші можливості, є більш гнучкими, забезпечують більш надійну  систему безпеки, поставляються переважно в готовому вигляді, що не потребує  ніякої доробки чи підгонки на місці. Тим не менше, прослідковується тенденція використання Intranet–технологій та інструментів для задоволення всезростаючих потреб спілкування та обміну інформацією: зв’язок з колегами по електронній пошті і проведення конференцій, збір, зберігання та поновлення найновішої інформації з мінімальними затратами на управління та високим ступенем безпеки.        

Web-сторінки
  В  Intranet використовуються набори форм, які називаються сторінками. Вони є текстовими файлами, які містять інструкції для збору та відображення інформації в різних форматах. Сторінки можуть включати практично будь-яку інформацію в текстовому або графічному форматі. В Intranet середніх розмірів переважно містяться сотні, якщо не тисячі подібних сторінок. Web–броузери Intranet працюють точно так, як в Internet World Wide Web: вони звертаються до серверів і отримують сторінки, а також відображають зміст цих сторінок у відповідності з інструкціями, які в них містяться.
  Коли користувач включає комп'ютер і входить в Intranet вперше, мережа видає йому стандартну початкову сторінку, яка переважно підтверджує вхід в мережу і показує базовий набір інструкцій і зв'язків для навігації іншими сторінками мережі.
  Сторінки зв'язані між собою з допомогою гіпертекстових посилань. Посилання можуть мати вигляд тексту або малюнка, який може розміщуватися в будь-якому місці сторінки. Розробники Web–сторінок намагаються розмістити посилання на сторінці так, щоб вони були логічно пов'язані із змістом сторінки і користувач чітко розумів, на яку сторінку веде те чи інше посилання. Коли користувач поміщає вказівник мишки на посилання і клікає на ній, то броузер отримує сторінку, на яку вказує посилання. На інших сторінках також можуть бути посилання на нові або старі сторінки, які буде завантажувати броузер.
  Web-сторінки призначені не тільки для відображення інформації. В них можуть вбудовуватися приложення або посилання на приложення, розміщені на сервері, які можуть збирати інформацію, обробляти дані і виводити результати в текстовому або графічному форматі.
  Структура Intranet, яка містить сторінки та посилання дозволяє підтримувати несумісні між собою платформи. Вона дає можливість застосовувати на підключених до Intranet клієнтах зовсім різні операційні системи та апаратне забезпечення, єдиною умовою є те, що вони повинні використовувати сумісний з Internet броузер. В даний час існують броузери практично для всіх комбінацій апаратних платформ та операційних систем. Так, наприклад, якщо один користувач використовує UNIX Web-броузер на робочій станції, що працює під UNIX, а інший користувач використовує Windows Web-броузер на робочій станції, яка працює під Windows, то  Web-сервер зможе працювати із стандартними протоколами і послати обидвом броузерам однакові сторінки. Причому сторінка, яка відображається двома різними броузерами, буде виглядати однаково на обох комп’ютерах.
  Знання протоколів та стандартів Internet дпомагає в процесі створення Intranet. Якщо Ви вже знаєте, що таке броузери, ТСР/ІР та імена доменів, то побачите, що Intranet  це, по суті,  Internet, але меншого масштабу.
  Створення Intranet включає такі етапи:
1.     Визначення цілей створення Intranet.
2.     Вибір програмного забезпечення для досягнення цих цілей.
3.     Вибір апаратного забезпечення, на якому буде працювати програмне забезпечення.
Локальні мережі мають ряд переваг перед Intranet: забезпечується більш надійний захист і більш гнучка система управління розподілом апаратних ресурсів (таких, як жорсткі диски та принтери). Однак локальні мережі або не можуть застосовуватися у випадку віддалених робочих станцій, або підключення віддалених користувачів є досить складним. В такому випадку створення Intranet допоможе знизити затрати на організацію мережі.
Адміністратори локальних мереж намагаються підвищити продуктивність за рахунок виконання приложень на робочих станціях клієнтів, зберігання ж інформації на серверах мережі підвищує інтеграцію та захист даних. В Intranet стирається різниця між приложеннями та інформацією. Багато функцій приложень можуть бути впроваджені в броузери та Web-сторінки, в результаті чого приложення можуть зберігатися разом з інформацією. Зберігаючи приложення в одному місці, компанія отримує можливість значно знизити затрати на управління і експлуатацію мережі. Наприклад, провівши модернізацію в одному місці, Ви обов'я’ково отримаєте ефект по підприємству вцілому. Тільки один цей аспект централізованого зберігання приложень може значно знизити затрати засобів та часу.
Як правило, в Intranet значно легше забезпечити зв’язок користувачів, ніж в традиційних локальних мережах, які для цього використовують спеціалізовані, переважно децентралізовані приложення. Якщо характер діяльності фірми потребує частого обміну інформацією між співробітниками, то створення Intranet є також доцільним.
·         Intranet дозволяє проводити інтерактивні зустрічі між учасниками робочої групи, при цьому можуть використовуватися такі корисні технології, як відеоконференції та загальні дошки для малювання.
·         Можливим є ведення стандартної системи навчання службовців компанії, індивідуальні заняття, тестування, отримання відгуків та пропозицій.
·         Завдяки застосуванню стандартної системи електронної пошти знижуються затрати на навчання нових користувачів.
·         Поновлення інформації йде в режимі реального часу, навіть під час використання інформації іншими користувачами.
Якщо компанія використовує багато паперових документів, то Intranet сприяє зниженню затрат на діловодство за рахунок створення електронних об’яв і розповсюдження їх по глобальній мережі, заміни технічних описів, адміністративних паперів, різних постанов та інших паперових документів їх електронними еквівалентами.
Якщо Вам потрібен доступ в Internet, але з певним рівнем безпеки, то Ви можете створити Intranet для забезпечення потрібного рівня надійності і одночасної інтеграції внутрішньої мережі з зовнішньою.
Затрати на установку Intranet залежать від багатьох факторів, зокрема від кількості користувачів, які будуть працювати в Intranet. Важливим аспектом затрат є модернізація існуючого апаратного забезпечення; якщо локальна мережа у Вас вже встановлена на основі протоколу Ethernet, то затрати будуть мінімальними. А  якщо Ваші службовці вже знайомі з Internet і вміють працювати з броузерами, то Вам не прийдеться виділяти засоби на навчання.
Для вивчення основних послуг Internet за допомогою мережі Intranet потрібен комп'ютерний клас з комп'ютерами, об'єднаними в локальну мережу, i встановленою на них ОС Windows 95 (або вищих версій) або Linux. Зауважимо, що Iнтранет дозволяє навіть на одному комп’ютері освоїти більшість послуг мережі Iнтернет i відпрацювати правила роботи користувача з цією мережею.
Працюючи в комп'ютерному класі, в якому обладнано локальну мережу та встановлено програмне забезпечення, учнінабувають уявлення про:
·        основні принципи будови і функціонування сучасних глобальних комп’ютерних мереж;
·        способи під’єднання комп’ютерів до глобальної мережі;
·        організацію інформаційного зв’язку в Інтернет;
·        ІР-, доменну та URL-адресу в Інтернет;
·        принципи функціонування глобальної мережі;
·        поняття комунікаційного протоколу;
·        набір даних, які необхідні для під’єднання до мережі Інтернет;
·        принципи функціонування електронної пошти;
·        правила утворення електронної адреси;
·        правила використання різноманітних сторінок кодування;
·        правила організації і роботи з телеконференціями;
·        основні групи телеконференцій;
·        правила організації інтерактивного спілкування в Інтернет;
·        правила використання файлових ресурсів в Інтернет.
Учні навчаться:
·        запускати на виконання програму роботи з електронною
поштою;
·        складати, редагувати і відправляти через
комп’ютерну мережу електронні листи;
·        давати відповіді на електронні листи;
·        одержувати пошту, користуватися адресною книгою, приєднувати до електронних повідомлень файли різних типів;
·        перекодовувати повідомлення, одержані через електронну пошту;
·        виконувати пере адресацію поштових повідомлень;
·        запускати на виконання програму-броузер;
·        переглядати гіпертекстові сторінки;
·        працювати з програмами броузерами, створювати закладинки на потрібних Web-сторінках;
·        переміщуватися на сторінках в прямому і зворотному напрямках; вводити з клавіатури адресу потрібної Web-сторінки;
·        здійснювати пошук потрібних даних в Інтернет, використовуючи пошукові машини;
·        змінювати вид кодування Web-сторінок при роботі з
броузерами;
·        під’єднуватися до електронних конференцій, розміщувати
там власні повідомлення і читати необхідні повідомлення, переписувати повідомлення, що є в різних конференціях;
·        підписуватися на потрібну телеконференцію;
·        спілкуватися з іншими учасниками телеконференцій;
·        здійснювати пошук потрібних файлових архівів;
·        копіювати із файл-сервера файлові архіви;
·        копіювати на файл-сервер файлові архіви;
·        здійснювати інтерактивне спілкування в глобальній мережі
Інтернет .
Таким чином, за короткий час та з невеликими витратами використання Iнтранет дозволяє організувати вивчення правил роботи в глобальній мережі в будь-якому закладі, навіть віддаленому від телефонних ліній та провайдерiв Iнтернет.
Такий варіант організації вивчення роботи Iнтернет є прийнятним (якщо не єдиним) для багатьох навчальних закладів.
40. Дані. Структури даних (статичні, динамічні). Основні операції над структурами даних.

В програмуванні та комп'ютерних науках структу́ри да́них — це способи організації даних в комп'ютерах. Часто разом зі структурою даних пов'язується і специфічний перелік операцій, що можуть бути виконаними над даними, організованими в таку структуру.
Правильний підбір структур даних є надзвичайно важливим для ефективного функціонування відповідних алгоритмів їх обробки. Добре побудовані структури даних дозволяють оптимізувати використання машинного часу та пам'яті комп'ютера для виконання найбільш критичних операцій.
Відома формула «Програма = Алгоритми + Структури даних» дуже точно виражає необхідність відповідального ставлення до такого підбору. Тому іноді навіть не обраний алгоритм для обробки масиву даних визначає вибір тої чи іншої структури даних для їх збереження, а навпаки.
Підтримка базових структури даних, які використовуються в програмуванні, включена в комплекти стандартних бібліотек найбільш розповсюджених мов програмування, таких як Standart Template Library для C++, Java API, Microsoft.NET, тощо.
Дані. Структури даних (статичні, динамічні). Основні операції над структурами даних.
Структури даних (статичні, динамічні).

Структурні обєкти (складені обєкти або просто структури) – це обєкти, які складаються з кількох компонент. Ці компоненти, в свою чергу, можуть бути структурами.
Використані в програмі дані можна поділити на дві великі групи: дані статичної структури та дані динамічної структури.
Дані статичної структури – це такі дані, взаєморозташування і взаємозв’язки елементів яких завжди залишаються постійними.
Можуть бути простими (арифметичні, символьні, булевські та вказівні типи) та складеними (масиви, рядки, множини).
Дані динамічної структури – це дані, внутрішній стан яких формується за якимось законом, але кількість елементів, їх взаємороз-ташування і взаємозв’язки можуть динамічно змінюватися під час виконання програми згідно закону формування.
Сюди відносять файли, незв’язані (проста змінна, масив, запис) та зв’язані динамічні дані (список, черга, стек).
Основні операції над структурами даних.
Є чотири структуровані типи: масиви, записи, множини і рядки. Будь – який з них характеризується множиною  утворюючих цей тип елементів тобто змінна і константа структурованого типу завжди має декілька компонентів. Кожен компонент. В свою чергу, може належати структурованому типу, що дозволяє говорити про можливість вкладеності типів.
Масиви. Особливість масивів полягає в тому, що всі їх компоненти суть дані одного типу. Ці компоненти можна легко впорядкувати і забезпечити доступ до будь – якого з них простою вказівкою його порядкового номера.
Опис типу масива задаються наступним чином:
<имя типа> = ARRAY [<сп. инд. типов>] OF <тип>.
Записи. Запис – це структура даних, що складається з фіксованого числа компонентів, які називаються полями запису.Навідміну від масивів, компоненти (поля) запису можуть бути різного типу. Щоб можна було посилатись на той чи інший компонент запису, полям даються імена. Структура оголошення типу запису така:
<имя типа> = RECORD <сп. полей> END. Як і в масиві, значення змінних типу запису можна надавати іншим змінним того ж типу. Імена полів повинні бути унікальними в межах того запису, де вони оголошені, однак, якщо записи містять поля – записи, тобто вкладені одна в одну, імена можуть повторюватись на різних рівнях вкладеності.
Множини. Це набори однотипних логічно пов’язаних один з одним об’єктів. Кількість елементів, що входять в множину, може змінюватись в межах від 0 до 256. Саме непостійністю кількості своїх елементів множини відрізняються від масивів і записів.
Опис типу множина має вигляд:
<имя типа> = SET OF <баз. тип>. Для задання множини використовується так званий конструктор множини: список специфікацій елементів множини, які відокремлюються один від одного комами. Специфікаціями елементів можуть бути константи або вирази базового типу, а також – тип – діапазон того ж базового типу.
Операції над множинами:
-                     перетин множин;
-                     об’єднання;
-                     різниця;
-                     перевірка еквівалентності;
-                     перевірка включення однієї множини в іншу.
Рядки. Тип STRING в Турбо Паскалі широко використовується для обробки текстів. Цей тип подібний до одновимірного масиву символів ARRAY [0…N] OF CHAR, одак, кількість символів в рядку – змінній може змінюватись від 0 до N. Де N – максимальна кількість символів в рядку. Значення N визначається оголошенням типу STRING[N] і може бути будь – якою константою порядкового типу, але не більше 255. Рядок в Турбо Паскалі трактується як ланцюг символів. До будь – якого символа в рядку можна звернутись так само, як до елемента одновимірного масиву ARRAY [0…N] OF CHAR.
Процедури і функції, за допомогою яких реалізуються дії над рядками: copy, delete, insert (вставляє підрядок в рядок), length (повертає довжину рядка), str (перетворює число X будь – якого цілого типу в рядок символів ST), val (обернена до str).
Операції відношення =, <>, >, <, >=, <= виконуються надрядками посимвольно, зліва направо з урахуванням внутрішнього кодування символів. 

Немає коментарів:

Дописати коментар