Кіт

 

"ІНФОРМАТИКА"

3. РОЗДІЛ "інформатика"

3.1. основи інформатики

1.           Інформація і повідомлення. Поняття інформації. Інформація і повідомлення. Властивості інформації. Поняття шуму. Способи подання повідомлень. Види повідомлень. Неперервні і дискретні повідомлення. Оцінювання і вимірювання інформації.

2.           Інформаційні процеси. Поняття про інформаційні процеси. Носії повідомлень. Форми та засоби передавання повідомлень. Опрацювання повідомлень. Кодування повідомлень. Кодування повідомлень у двійковому алфавіті. Універсальність двійкового кодування. Інформаційна діяльність людини. Інформаційні ресурси. Захист даних.

3.           Засоби обчислювальної техніки та історія їх розвитку. Історія розвитку обчислювальної техніки. Характеристика різних поколінь комп’ютерної техніки. Класифікація комп’ютерної техніки. Основні характеристики персонального комп’ютера.

4.           Системи. Поняття про системи. Матеріальні, абстрактні та змішані системи. Наочне подання складу і структури систем. Поняття про системний аналіз. Систематизація та класифікація. Знакові системи. Мови як знакові системи. Природні та формальні мови. Алгоритмічні мови та мови програмування як приклади формальних мов.

5.           Інформаційна (комп’ютерна) система. Поняття інформаційної (комп’ютерної) системи. Апаратна та інформаційна складові інформаційної системи. Функціональна схема та принципи роботи комп’ютера. Структурна схема ПК.

_________________________________________________________

6.           Інформаційна складова комп’ютерної системи. Поняття інформаційної складової комп’ютерної системи. Класифікація та призначення програмного забезпечення персонального комп’ютера.

7.           Апаратна складова інформаційної системи. Основні складові апаратного забезпечення комп’ютерних систем, їх функціональне призначення та основні характеристики.

8.           Архітектура комп’ютера. Поняття архітектури комп’ютера. Класична архітектура комп’ютера і принципи фон Неймана. Удосконалення і розвиток внутрішньої структури комп’ютера. Основний цикл роботи комп’ютера. Система команд комп’ютера і способи звернення до даних.

9.           Архітектура мікропроцесорів. Історія розвитку мікропроцесорів. Внутрішня організація мікропроцесора. Робота мікропроцесора з пам’яттю. Методи адресації. Формати даних. Опрацювання переривань. Робота мікропроцесора із зовнішніми пристроями. Приклад системи команд мікропроцесора.

10.      Арифметичні основи комп’ютерних систем. Системи числення, що використовуються в комп’ютерних системах. Показник економічності системи. Двійкова система числення, переваги двійкової системи числення.

11.      Логічні основи комп’ютерних систем. Алгебра висловлень і комп’ютер. Базові логічні елементи. Комбінаційні схеми та їх побудова. Поняття скінченного автомата. Приклади побудови функціональних схем цифрових автоматів.

12.      Подання (кодування) даних в пам’яті комп’ютера. Структура внутрішньої пам’яті комп’ютера. Біт, байт, машинне слово. Кодування символьних даних в пам’яті комп’ютера. Подання числових даних (цілих та дійсних чисел). Кодування графічних та звукових даних у пам’яті комп’ютера. Поняття про архівацію даних. Методи архівації.

13.      Засоби парольної ідентифікації та адміністрування. Ідентифікація, засоби парольної ідентифікації в операційних системах, в програмних додатках, в мережевих сервісах, способи захисту від перебирання паролів, варіанти заміни традиційних паролів, способи створення складних паролів.

14.      Архівування та резервне копіювання даних. Стискування, архівація даних, архіватор, ступінь стискування, коефіцієнт стискування, методи стискування файлів, резервне копіювання, технології резервного копіювання.

15.      Захист вмісту зовнішньої пам'яті. Носії даних, їх види і характеристики. Перспективні розробки у сфері зберігання вмісту запам'ятовуючих пристроїв, технології захисту оптичних дисків від несанкціонованого копіювання, діагностика та профілактика жорстких магнітних дисків, технології захисту флеш-накопичувачів, засоби відновлення пошкодженого і втраченого вмісту запам'ятовуючих пристроїв, гарантоване вилучення вмісту запам'ятовуючих пристроїв.

16.      Захист програмного забезпечення. Вразливості програмного забезпечення та засоби боротьби з ними, дослідження вихідних текстів програмного забезпечення, захист програм, встановлених на жорсткому диску, захист програм від вивчення.

17.      Захист вмісту запам'ятовуючих пристроїв від шкідливих програм. Комп'ютерні віруси і засоби боротьби з ними, історія комп'ютерних вірусів, класифікація комп’ютерних вірусів, антивірусні програми, типи антивірусних програм, методи розпізнавання шкідливих об'єктів, захист комп'ютера від шпигунських програм.

18.      Поширені види мережевих атак і способи захисту від них. Мережеві атаки, види мережевих атак, сегментація мереж, міжмережеві екрани, списки управління доступом (ACL), загрози використання глобальної мережі Інтернет, методи захисту.
19.      Організація безпровідного зв'язку, специфічні атаки на безпровідні мережі та способи захисту від них. Актуальні проблеми використання безпровідних мереж, типи загроз безпеці в безпровідних мережах, способи захисту даних в безпровідних мережах.

20.      Основні поняття криптографії. Коротка історія криптографії. Поняття криптології, криптографії. Ключ, шифрування, зашифровування, розшифровування, криптостійкість, криптоаналіз, методи криптоаналізу, криптографічні методи захисту даних. Алгоритми шифрування даних, симетричні криптографічні алгоритми, асиметричні криптографічні алгоритми. Основні поняття стеганографії. Стеганографічні методи і системи.

3.1.2. Інформаційні технології

21.      Операційні системи. Призначення та основні функції операційних систем. Основні етапи еволюції операційних систем. Основні компоненти операційних систем. Процеси, ресурси, віртуалізація, переривання. Забезпечення інтерфейсу користувача. Файлові системи. Організація файлової системи. Обслуговування файлової структури. Конфігурування системи. Класифікація операційних систем персонального комп’ютера. Створення системного диску.

22.      Конфігурування комп'ютерних систем. Вимоги до комп’ютера при виборі операційної системи. Встановлення операційної системи. Chipset. Налагодження характеристик Chipset (CHIPSET FEATURES SETUP). Функції BIOS. CMOS-пам’ять. Стандартні установки CMOS. Автоматичне конфігурування BIOS. Встановлення BIOS FEATURES SETUP. Призначення пунктів меню режиму SETUP. Автовизначення типу жорсткого диска. Форматування жорсткого диска. Особливості встановлення та видалення прикладного програмного забезпечення.

23.      Технологія опрацювання текстових даних. Системи опрацювання текстів. Засоби редагування та форматування текстів. Підготовка тексту до друку. Системи оптичного розпізнавання тексту, їх призначення і характеристики.

24.      Технологія опрацювання графічних даних. Комп’ютерна графіка. Системи опрацювання графічних даних. Принципи роботи в графічному редакторі. Растрова, векторна, фрактальна графіка. Кольорові моделі. Основні формати зберігання растрової графіки. Основні характеристики растрового зображення.

25.      Технологія опрацювання числових даних. Поняття електронних таблиць. Призначення і основні функції табличних процесорів. Математичні, статистичні функції, функцій баз даних в табличному процесорі. Групування даних, робота із зведеними таблицями. Діаграми.

26.      Бази даних. Моделі даних. Поняття бази даних. Моделі бази даних (ієрархічна, мережева та реляційна). Проектування баз даних. Модель “об’єкт-атрибут-зв’язок”. Опрацювання відношень.

27.      Системи управління базами даних. Поняття про системи управління базами даних (СУБД). Класифікація СУБД. Функції СУБД. Етапи проектування бази даних. Приклади систем управління базами даних. Технологія створення баз даних у СУБД.

28.      Прикладне програмне забезпечення математичного призначення. Комп’ютерна математика. Системи комп’ютерної математики (СКМ). Класифікація СКМ. Структура СКМ. Розв'язування математичних задач засобами СКМ. Програмування в CKM. Засоби візуалізації об'єктів в СКМ.

29.      Прикладне веб-орієнтоване програмне забезпечення математичного призначення. Системи комп’ютерної математики (СКМ). Веб-СКМ Sage. Інтерфейс. Введення виразів, виконання символьних перетворень, робота з графікою. Розв’язування математичних задач засобами веб-СКМ Sage.

30.      Прикладне програмне забезпечення спеціального призначення. Інструментальні програмні засоби для розв’язування прикладних задач з предметних галузей.
31.      Прикладне програмне забезпечення навчального призначення. Педагогічні програмні засоби (ППЗ) та їх класифікація. Характеристика ППЗ, що використовується у процесі навчання інформатики, математики, фізики, географії, біології у школі. Напрями використання апаратних і програмних засобів на основі мультимедійних технологій у навчанні.

3.1.3. комп’ютерні мережі та мережа Інтернет

32.      Загальні поняття локальних комп’ютерних мереж. Комп'ютерні мережі, їх класифікація. Мережеві стандарти. Принципи роботи в локальних комп’ютерних мережах. Принципи передавання даних в комп’ютерних мережах. Адресація в локальних мережах.

33.      Апаратна складова функціонування комп’ютерних мереж. Поняття сервера. Мережі з виділеним та невиділеним сервером. Однорангові мережі. Топології локальних комп’ютерних мереж. Архітектури комп’ютерних мереж. Апаратне забезпечення для побудови локальних мереж.

34.      Програмна складова функціонування комп’ютерних мереж. Поняття протоколу. Методи доступу в локальних мережах. Загальна характеристика мережевих функцій операційних систем. Облікові записи, ідентифікація користувача, права доступу. Доступ до мережевих дисків. Мережеві принтери.

35.      Загальна характеристика глобальної мережі Інтернет. Виникнення мережі Інтернет. Загальні принципи організації глобальної мережі. Провайдери. Апаратна, програмна та інформаційна складові глобальної мережі. Протоколи мережі Інтернет. Доменна система імен. Адресація в мережі Інтернет. Гіпертекстова система World Wide Web (WWW). Поняття гіпертексту. Програми-браузери.

36.      Основні сервіси глобальної мережі Інтернет. Загальна характеристика найпоширеніших сервісів глобальної мережі. Електронна пошта. Адреса електронної пошти та облікові записи, поштові скриньки, принципи роботи з ними. Поштові програми та їх налагодження. Поняття телеконференції. Сервери телеконференцій та групи новин. Спеціальні програми роботи з телеконференціями.

37.      Пошукові служби мережі Інтернет. Пошукові сервіси. Основні об'єкти та механізми пошуку даних. Використання найпопулярніших інформаційно-пошукових систем (ІПС) глобальної мережі, їх архітектура, принципи функціонування. Пошукові запити, використання спеціальних операторів для пошуку даних за допомогою ІПС мережі Інтернет. Релевантність та пертинентність запитів. Характеристика освітніх Інтернет-ресурсів.

38.      Технології на основі Веб 2.0. Загальна характеристика сервісів на основі Веб 2.0 (блоги, вікі, фото-, відеосервіси, карти знань, соціальні закладки, соціальні мережі тощо). Сервіси компанії Google, документи Google. Поняття про хмарні обчислення. Сучасні технології співробітництва з використанням засобів мережі Інтернет. Використання соціальних мереж та геоінформаційних технологій в освіті.

39.      Локальна мережа Iнтранет. Вивчення основних послуг Інтернет у локальній мережі Iнтранет.

3.1.4. моделювання, алгоритмізація і програмування

40.      Дані. Структури даних (статичні, динамічні). Основні операції над структурами даних.

41.      Інформаційне моделювання. Поняття про моделі та моделювання. Класифікація моделей. Вимоги до моделей. Поняття про інформаційні моделі. Способи подання інформаційних моделей.

42.      Математичне моделювання. Основні етапи розв’язування прикладної задачі з використанням комп’ютера. Поняття математичної моделі. Класифікація математичних моделей. Характеристика основних математичних методів моделювання інформаційних процесів та систем.

43.      Комп’ютерне моделювання. Поняття про комп’ютерну модель і комп’ютерне моделювання. Основні етапи комп’ютерного моделювання. Обчислювальний експеримент. Характеристика програмних засобів, що використовуються для моделювання. Галузі застосування комп’ютерного моделювання. Приклади.

44.      Комп’ютерне моделювання в економіці. Основна задача лінійного програмування (ЗЛП). Постановка та розв’язування. Графічні методи розв’язування ЗЛП з використанням комп’ютера. Постановка та розв’язування транспортної ЗЛП. Комп’ютерне моделювання економічних задач нелінійної оптимізації.

45.      Комп’ютерне моделювання фізичних систем. Роль комп’ютерного моделювання при дослідженні фізичних явищ і процесів. Приклади фізичних моделей та їх реалізації з використанням ІТ. Комп’ютерне моделювання механічних коливань, руху тіла під дією сили пружності. Комп’ютерного моделювання руху супутника Землі. Стохастичні моделі. Комп’ютерне моделювання броунівського руху.

46.      Комп’ютерне моделювання біологічних систем. Роль комп’ютерного моделювання при дослідженні біологічних систем. Поняття про математичну екологію. Моделі одновидової популяції та моделі типу "хижак-жертва". у біологічних системах Їх характеристики і комп’ютерне моделювання. Глобальні моделі розвитку людства.

47.      Алгоритмізація. Поняття алгоритму. Властивості алгоритму. Способи опису алгоритмів. Навчальна алгоритмічна мова. Базові структури алгоритмів. Технологія побудови алгоритму “згори до низу” та структурний підхід до розробки алгоритмів. Технологія структурного програмування.

48.      Алгоритми і теорія складності. Поняття про аналіз алгоритмів. Важливі алгоритми програмування: алгоритми пошуку і упорядкування, рекурсивні алгоритми. Алгоритмічні стратегії: методи розв’язування в лоб, жадібні алгоритми, „поділяй і володарюй”. Поняття складності алгоритмів.

49.    Основи теорії алгоритмів. Інтуїтивне поняття алгоритму. Необхідність уточнення поняття алгоритму. Поняття про алгоритмічні системи (класи точних алгоритмів). Питання розв’язності алгоритмічних проблем. Алгоритмічно нерозв’язні проблеми, приклади.

50.    Стійкість алгоритмів. Поняття про стійкість алгоритмів. Приклади стійких і нестійких алгоритмів.

51.      Обчислювальний експеримент, аналіз похибок. Поняття про обчислювальний експеримент. Точність обчислювального експерименту. Аналіз похибок. Коректність задачі. Число обумовленості. Приклади погано обумовлених задач. Особливості розв’язування погано обумовлених задач.

52.      Програмування. Основні методології (стилі, парадигми) програмування. Поняття програми. Сучасні мови програмування, їх класифікація. Системи програмування, основні функції і компоненти. Інтегровані середовища програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію. Поняття редактора, транслятора, налагоджувача. Поняття "комп’ютерна програма".

53.      Процедурні мови програмування. Характеристика процедурних мов програмування. Структура інтегрованого середовища розробки програм. Призначення основних файлів інтегрованого середовища розробки програм. Алфавіт. Основні поняття мови: числа, рядки, ідентифікатори, описи, оператори. Структура програми. Основні розділи програми і правила їх опису.

54.      Основні поняття мови програмування. Алфавіт, числа, рядки, ідентифікатори, описи, оператори. Структура програми. Основні розділи програми і правила їх опису. Вираз, операція, операнд. Пріоритет операцій. Класифікація операцій. Характеристика арифметичних операцій. Математичні функції. Піднесення до степеня.

55.      Реалізація структур даних процедурною мовою програмування. Типи даних і засоби їх опису. Структури даних та їх опис. Динамічні структури даних, їх реалізація та основні прийоми роботи з ними.

56.      Методи впорядкування масивів. Методи впорядкування одновимірних масивів та їх реалізація в системах процедурного програмування: метод вибору, метод вставлянням, метод обміну ("бульбашки"). Бінарний пошук елемента із вказаними властивостями у впорядкованому одновимірному масиві.

57.      Опис та використання підпрограм. Реалізація базових алгоритмічних структур процедурною мовою програмування. Опис процедур та функцій процедурною мовою програмування. Реалізація рекурсивних алгоритмів процедурною мовою програмування. Процедури та функції, що призначені для роботи з випадковими числами. Модульне програмування та його реалізація в системах процедурного програмування.

58.      Об’єктно-орієнтоване та візуальне програмування. Основні положення методології об’єктно-орієнтованого і візуального програмування. Об’єктна модель системи об’єктно-орієнтованого візуального програмування: поняття класу, властивостей класу, методів класу та їх використання в процесі реалізації взаємодії об’єктів. Інкапсуляція, успадкування, поліморфізм.

59.      Об’єктно-орієнтовані та візуальні середовища програмування. Структура інтегрованого середовища розробки програм. Призначення основних файлів інтегрованого середовища розробки програм. Основні елементи управління. Властивості елементів управління. Види подій. Реакції на події. Розробка проектів в об’єктно-орієнтованому середовищі програмування. Аналіз задачі в термінах ООП, добір відповідних компонент в процесі візуального проектування та встановлення зв’язків між ними.

60.      Технології веб-програмування. Публікація веб-сторінок в глобальній мережі. Гіпертекст: поняття та історія, подання гіпертексту. Веб-сторінка, веб-вузол. Структура веб-сторінки. Мова HTML. Поняття тегу, контейнера. Форматування тексту у веб-документі. Веб-графіка. Види гіперзв’язків та їх реалізація. Списки, таблиці, фрейми. Використання CSS. Динамічний HTML. Основи програмування мовою JavaScript. Об’єктна модель веб-документа. Призначення і характеристики програмних засобів для створення веб-сторінок (веб-редакторів). Публікація веб-документів в мережі Інтернет.

Соціальна інформатика

Інформаційне суспільство (англ. Information society) — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання.

Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:

1. збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
2. зростання числа людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;
3. зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;
4. створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задовільнення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Станом на кінець 2005 року європейські дослідники статистики «інформаційного суспільства» зробили висновок, що «концептуальне визначення інформаційного суспільства лишається неясним. Це видно за практичними роботами: не гармонізовані формати даних, різна кількість і діапазони показників, різні методологічні підходи у збиранні даних»[1]. Тому поняття «інформаційне суспільство» і концепція вимагають уточнення і наразі придатні для опису лише теоретично можливих майбутніх змін в суспільстві.

Web 2.0

Розвиток технологій Web 2.0

Історія сучасного Інтернету почалася в США в 60-х роках. У той час об'єднання окремих комп'ютерів в мережі мало на меті налагодити посередництво в науковій комунікації між дослідницькими центрами та університетами. Можна 4 умовних етапу технологічного розвитку Інтернету: 1-й етап: Виникнення файлових архівів - інформаційних джерел (60 рр.. ХХ століття).

2-й етап: Формування пов'язаної інформаційної павутини, побудованої на принципах гіпертексту. Термін «гіпертекст» був введений Тедом Нельсоном в 1965 році і припускав можливість розгалуження тексту і зв'язування фрагментів у єдине ціле, завдяки системі посилань. Засобами доступу до інформації стали спеціальні програми - браузери, які забезпечували доступ до великої кількості інформації, контроль над якою залишався за власниками серверів, які формують гіпертекстове павутину (початок 90-х рр.. ХХ століття).

3-й етап: Поява розширених комунікаційних сервісів, що дозволяють здійснити як приватне міжособистісне взаємодія, так і групові форми взаємодії. У разі групового взаємодії з'являються додаткові колективні ефекти, пов'язані з накопиченням знань, думок і досвіду, представленого в обговореннях (кінець 90-х рр.. - Початок XXI століття).

4-й етап: Істотне зрушення в розвитку Інтернет стався з появою групи сервісів заснованих на активній участі користувачів у формуванні контенту. Основна увага тут приділяється організації взаємодії між користувачами сервісу у вигляді публічного обміну інформаційними ресурсами, взаємного оцінювання та маркування вмісту. Ці сервіси отримали назву «соціальних сервісів» і склали основу сучасної концепції розвитку мережі Інтернет, яка отримала назву Web 2.0. Основним джерелом інформації в Web 2.0 є звичайні користувачі, кожен з яких може взяти участь у розвитку мережі

Поява і поширення Інтернету наочно продемонструвало, що інформація сама по собі безглузда, її навколо занадто багато. Важливі знання, отримані в результаті переробки даних, що пройшли етап особистісного присвоєння. Для особистої і професійної соціалізації людини необхідні нові методи роботи з даними: за одиницю часу необхідно отримати інформаційний максимум, інакше можна «потонути» в цьому «морі». Виростає нове покоління людей, які використовують Інтернет на новому рівні - як простір проживання. Ці люди народилися, коли Інтернет вже існував, вони сприймають його як природну якість життя - і вони звикли бути в мережі. Нове покоління звертається з фотографіями, відео та звуками так само, як і з текстом. При цьому вони здатні працювати з безліччю джерел одночасно. Соціальні зміни кінця ХХ століття привели до того, що людей не може влаштувати монологічна модель інформаційної передачі. Поліфонізм інформаційних джерел, існуючий сьогодні (книга, ЗМІ, мас-медіа, Інтернет, і школа - всього лише одне з джерел) скасовує авторитет єдиної точки зору. Людина перебуває в полі постійної інформаційного вибору, виробляє внутрішні механізми прийняття - заперечення інформаційних подразників. Словосполучення Веб 2.0 не є науковим терміном. Визначимо відміну Веб 2.0 від Веб 1.0

Веб 1. Сайт і його зміст створює автор, власник ресурсу. Користувач має можливість лише бути споживачем контенту, можливість участі користувача в його створенні жорстко обмежена, причому для користувача активність буде мати нижчий статус, ніж активність автора сайту. Сайт для користувача виступає в якості джерела даних.

Веб 2. Спочатку сайт являє собою не збірник змісту, який може зацікавити відвідувача, а якийсь простір, де користувач має можливість проявити власну активність: завантажити фотографії або відеоролики, опублікувати свою статтю, розмістити свої анкетні дані. Тобто Веб 2.0 - сайт, не будучи спочатку колекцією контенту, поступово - за рахунок користувача активності - стає цікавий і значущий. На противагу Веб 1-сайту, Веб 2.0-сайт може бути охарактеризований як майданчик, інструмент, який користувач може використовувати для своїх потреб. Поява назви Веб 2.0 прийнято пов'язувати із статтею «Tim O'Reilly - What Is Web 2.0» від 30 вересня 2005 року, вперше опублікованої російською мовою в журналі «Компьютер» (№ № 37 (609) і 38 (610) від 14 і 19 жовтня 2005 відповідно) і потім викладеної під заголовком «Що таке веб 2.0» веб-сайтом «Компьютер online». У цій статті Тім О'Рейлі пов'язав появу великої кількості сайтів, об'єднаних деякими загальними принципами, із загальною тенденцією розвитку інтернет-спільноти, і назвав це явище Веб 2.0, на противагу «старому» Веб 1.0.

Web 2.0 (визначення Тіма О'Рейлі) - методика проектування систем, які шляхом обліку мережних взаємодій, стають тим краще, чим більше людей ними користуються. Особливістю веб 2.0. є принцип залучення користувачів до наповнення і багаторазової вивірки контента. Визначення Тіма О'Рейлі потребує уточнення. Говорячи "стають краще" мають на увазі швидше "стають повніше", тобто мова, як правило, йде про наповнення інформацією, однак питання її надійності, достовірності, об'єктивності не розглядаються. Web 2.0 - це сервіси, які дозволяють користувачам спільно працювати і розміщувати в мережі текстові та медіа дані.

WEB 1.0 сформувався в 90-ті роки багато в чому хаотично і мав головний якісний стрибок - перехід від простого розміщення документів вигляді файлів до створення сайтів на основі програмного забезпечення та баз даних. Унікальні рішення і розвиток в Інтернеті можливі в трьох областях: програмування , дизайн і контент.

WEB 2.0 має прямий зв'язок між новими програмними рішеннями, дизайном і контентом. Завдяки технологіям WEB 2.0, як замовник і розробник сайту, так і користувач, оптимізують свої ресурси. Системи управління сайтами web 2.0 інтегровані з менеджерами завдань, а самі менеджери задач точно підігнані під специфіку web-будівництва, на відміну від стандартних засобів автоматизації управління процесами. Способи внесення та подання інформації на сайті спрямовані на одне - економізацію ресурсів. Системи автоматизації ручної праці інтегрують інтелектуальні рішення в загальну систему сайту, дозволяючи один раз витратитися на програмування складних модулів і потім нескінченно користуватися закладеної в них «крупинці людського інтелекту». У результаті WEB 2.0 став стандартом якості Інтернету, як колись набір управлінських рекомендацій системи документообігу, склавшись з процесуальної методологією, виріс до Системи управління якістю. Предметно WEB 2.0 виражається:

1. Функціональний візуал

2. Технологічно і геометрично необоротно розділений інтерфейс з контент-блокам і блокам управління контентом

3. Особлива організація подання даних:

• об'єктно-орієнтований інтерфейс (кнопки, закладки не як пересічні посилання, а як особливі функціональні об'єкти, на які можна призначати різні дії) керована вибірка й висновок даних на сторінці по багатьом параметрам, вибраним користувачем

• розміщення великої кількості відомостей на одній сторінці

• пере завантаження тільки тієї частини сторінки, яка змінюється

• висновок різнотипної інформації в одному вікні.

Технології в додатках Web 2.0

Технології в побудові повноцінного Веб 2.0 сервісу використовуються самі різні і в найрізноманітніших поєднаннях. Найчастіше на сьогоднішній день використовується таке поєднання AJAX + FLASH + XML + виконувані серверні мови. Належність проекту до ідеології Веб 2.0 автоматично запитує на ресурсі можливість rss імпорту, багатофункціональний, і в той же час зручний інтерфейс доступу до даних.

Технології в додатках Web 2.0 - це комбінація технологій, що включає веб-служби, Ajax, веб-синдикації RSS. Нижче розглянемо дані технології більш докладно.

AJAX (від англ. Asynchronous JavaScript and XML - «асинхронний JavaScript і XML») - це підхід до побудови інтерактивних користувацьких інтерфейсів веб-додатків. Вперше термін AJAX був публічно використано 18 лютого 2005 року в статті Джесі Джеймса Гарретта (Jesse James Garrett) «Новий підхід до веб-додатків» . Гарретт придумав термін, коли йому довелося якось назвати новий набір технологій, пропонований ним клієнту.

При використанні AJAX  веб-сторінка не перезавантажується повністю у відповідь на кожну дію користувача. Замість цього з веб-сервера підгружуються тільки потрібні користувачу дані. На відміну від традиційного веб-додатки, тут обробкою даних займається не тільки сервер, але і AJAX-движок, який визначає, які дані можуть бути оброблені безпосередньо локальним клієнтом, а за якими доведеться звертатися до сервера. Інтелектуальний розподіл навантаження, по-перше, скорочує потік даних між клієнтом і сервером, що веде до більшої швидкості сталого режиму роботи програми, оскільки оновлюється не сторінка цілком, а тільки ті частини документа, які зажадали завантаження нових даних. Більше того, AJAX-програму можна написати таким чином, що вона зможе певною мірою передбачати запити користувача і завчасно довантажувати з Мережі необхідні дані. AJAX працює з усіма сучасними браузерами без установки додаткових плагінів.

RSS (Really Simple Syndication) - сімейство XML-форматів, призначених для опису стрічок новин, анонсів статей, змін в блогах і т. п. Дані з різних джерел, представлена ​​в форматі RSS, може бути зібрана, оброблена і представлена ​​користувачеві в зручному для нього вигляді спеціальними програмами-агрегаторами.

Якщо AJAX реалізував новий рівень для користувача інтерфейсу, то технологія RSS змінила способи отримання мережевого контенту. Можна сказати, що завдяки RSS дані стали незалежними від конкретного сайту, на якому були вперше опубліковані. За допомогою цієї технології можна транслювати практично будь-який матеріал, розділивши його на окремі частини-випуски. І що важливо, наступний збір інформації з RSS-каналів відбувається в автоматичному режимі. Технологія RSS також зробила невелику революцію в справі наповнення «домашніх сторінок». Тепер можливо швидке створення персоналізованого мережевого інструменту, який отримує контент з відібраних користувачем RSS-каналів. Така сторінка радикально відрізняється від традиційного «хоумпейджа» епохи Web 1.0.

Історія RSS важка і звивиста. Перші кроки RSS пов'язані з Netscape Communications. Технологія називалася тоді RDF Site Summary, відрізнялася складним пристроєм і служила для автоматизованого створення інтернет-порталів компаній. Незабаром Netscape створила більш просту і зручну версію, тепер вже під ім'ям Rich Site Summary. Через деякий час Netscape згорнула свої портальні проекти і втратила інтерес до RSS, а сам формат отримав відкриту версію. Технологія, як кажуть, пішла в маси і стала активно застосовуватися багатьма мережевими проектами.

Прапор підхопили нові гравці. Фірма UserLand Software застосувала цей формат у блогах, в черговий раз змінивши розшифровку RSS - Really Simple Syndication. Паралельно розробкою своєї версії RSS зайнялася вільна група RSS-DEV. Через появу кількох розробників в стані RSS деякий час панувала формений плутанина. Досить сказати, що RSS 1.0 і 2.0 - це не послідовні версії однієї технології, а різні формати від різних творців. Вихід з цієї ситуації спробувала знайти робоча група IETF, що розробила загальний нейтральний формат, який спочатку називався Echo, а потім, мабуть, щоб не порушувати традицію, що склалася, був також перейменовано - в Atom. Роль лісника, прогнати всіх з хатинки, багато в чому зіграли програмісти, які додали в сучасні RSS-агрегатори підтримку всіх існуючих RSS-форматів. Внутрішній устрій RSS досить нескладна. На сайті створюється RSS-канал, який є періодично обновлюваний і відформатований відповідно до специфікації XML-документ. Структура його традиційна - загальний заголовок та опис окремих елементів стрічки з посиланнями, точною датою відновлення і деяким допоміжним кодом. При першому далеке знайомство навіть дивно стає: що ж тут ділити щось було кілька років? Теги - Ключові слова, що описують даний об'єкт, або відносять його до якої-небудь категорії. Це свого роду мітки, які присвоюються об'єкту, щоб визначити його місце серед інших об'єктів. З поняттям міток тісно пов'язане поняття фолксономії - терміну, про який широко заговорили саме у зв'язку із зростанням сервісів Веб 2.0, таких як Flickr, del.icio.us, і, надалі, Wink.

Епоха Web 2.0 принесла зміни і в таку респектабельну і усталену сферу, як індексація мережевих даних. У Web 1.0 діяли дві головні моделі індексування. При формуванні баз даних та деяких веб-каталогів команда фахівців привласнювала документам ключові слова або рубрики із заздалегідь складеного для даної предметної області словника-тезауруса. При високій якості результату цей спосіб є повільним, трудомістким і дорогим. Існує й інша модель, при якій універсальні інтернет-пошукачі автоматично аналізують тексти веб-сторінок, виявляючи за допомогою досить складних алгоритмів і зберігаючи в своїй базі даних пошуковий образ документа. Високоефективний при індексуванні текстових документів, цей спосіб різко втрачає свій ККД при роботі, наприклад, із зображеннями. У хід тоді йдуть непрямі ознаки: імена файлів картинок, заповнені веб-майстром ALT-теги, аналіз тексту самої веб-сторінки та інші речі, за допомогою яких пошуковій системі доводиться «вгадувати» вміст зображення.

У Web 2.0 запропонований третій підхід: користувачі-автори колективного ресурсу самі присвоюють завантажуваних на сервер документам ключові слова - теги. Вони можуть бути сформульовані у довільній формі, причому один документ може супроводжуватися безліччю тегів - природно, у межах розумного. Такий спосіб індексації був влучно названий «фолксономією» (folksonomy), що підкреслює його «народність» і відкритість для всіх. У цій моделі у ключових слів з'явилося нове вимірювання, недоступне традиційним «машинним» індексаторами, - асоціативність. Теги також дозволили реалізувати в соціальних програмах рекомендаційні функції. Тепер стало набагато простіше знаходити однодумців і матеріали по темам - системі досить відслідковувати контент різних користувачів, позначений однаковими тегами, і відправляти передплатникам повідомлення про оновлення. Не варто забувати і про те, що користувацькі теги стають безцінними відомостями для вдосконалення алгоритмів пошуку. Цим, наприклад, активно користується Yahoo!. Дуже зручним засобом візуалізації популярності тих чи інших ключових слів стали хмари тегів, в яких шрифт, колір або розмір тексту залежить від частоти використання конкретного тега в цій спільноті. Однак теги не є панацеєю від усіх бід систематизації мережевого контенту. Далеко не всім вистачає часу і терпіння на якісний опис своїх численних файлів, до того ж погляди користувачів на те, що є найбільш важливим і цікавим в одному і тому ж документі, можуть досить сильно відрізнятися.

Веб-служби - це програми, доступ до яких здійснюється через Веб (протокол HTTP), а обмін даними відбувається у форматі XML, JSON, REST. Веб-служби є платформо незалежними, пн.  інструменти для роботи з HTTP і XML присутні у всіх сучасних мовах програмування. Перебування на серверах компанії творця, Веб-служби, дозволяє завжди надавати користувачеві найпізніші версії даних, не змушуючи піклуватися про необхідних оновлення та обчислювальних потужностях. На відміну від звичайних динамічних бібліотек, такий підхід має ряд плюсів:

1) Веб-служба знаходиться на серверах компанії, яка її створила. Тому в будь-який момент користувачеві доступна найсвіжіша версія даних і йому не доводиться піклуватися про оновлення та обчислювальних потужностях, необхідних для виконання операції.

2) Інструменти для роботи з HTTP і XML є в будь-якому сучасному мові програмування, тому веб-служби переходять в розряд платформо незалежних. XML (eXtensible Markup Language) - мова розмітки даних. Він являє собою звід загальних синтаксичних правил, що робить його істотно краще html. Веб-синдикація - одночасне поширення інформації в тому числі аудіо-і відео-на різні сторінки або web-сайти, як правило, з використанням технологій RSS або Atom. Принцип полягає в поширенні заголовків матеріалів та посилання на них (наприклад, останні повідомлення форумів, і т. п.). Спочатку ця технологія використовувалася на новинних ресурсах і в блогах, але поступово сфера застосування розширилася.

Чистий HTML. Цілком очевидно, що HTML не може забезпечити такої зручності користувача, як будь-яка з перерахованих вище технологій, засновані на HTML інтерфейси в довгостроковій перспективі як і раніше будуть відігравати важливу роль. Ніяка інша технологія не дозволить додатком бути доступним для такого великого числа користувачів, як чистий HTML. У результаті багато додатків, як і раніше будуть надавати такі інтерфейси ще багато років.

Використання сервісів Web 2.0

Класифікація соціальних сервісів (мережевого програмного забезпечення, що підтримує групові взаємодії). Наведемо описи основних функціональних особливостей сервісів.

1.                     Спільний пошук інформації

http://www.yahoo.com/

http://google.com

http://www.yandex.ua

http://www.swicki.com

2.                     Спільне зберігання закладок. Це продовження і логічний розвиток ідеї закладок (посилань на вибрані сайти) в «Вибраному» браузера. На відміну від таких закладок, соціальні закладки зберігаються не на комп'ютері користувача, а на сервері в Інтернеті. Переваги такого походу: доступ до своєї колекції «Вибраного» з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету; можливість поділитися своїми закладками з іншими користувачами; закладки можна систематизувати за допомогою категорій або міток (http://delicious.com , http://bobrdobr.ru , http://memori.ru )

3.                      Спільне зберігання мультимедійних файлів. Фотохостинг. Існують сайти, що дозволяють публікувати будь-які зображення (напр., цифрові фотографії) в Інтернет. Фотохостинги служать для розміщення, зберігання та демонстрації зображень іншим користувачам Мережі. Це зручний засіб демонстрації фотографій. При розміщенні на фотохостингу кожному фото присвоюється унікальний адресу. Автор знімка може легко поділитися гіперпосиланням, що веде на фотографію, з будь-якою людиною, що має доступ в Інтернет, а також розмістити її на своєму сайті. (Http://flickr.com , http://www.panoramio.com , http://flamber.ru , http://picasaweb.google.com ). Відеохостинг. Сайт, що дозволяє завантажувати і переглядати відео в браузері через спеціальний Flash-плеєр (Http://youtube.com , http://www.teachertube.com ).

4.                     Створення та редагування документів. Онлайн-офіс може бути доступний з будь-якого комп'ютера, у якого є доступ в Інтернет, незалежно від того, яку операційну систему він використовує. Це дозволяє людям працювати разом по всьому світу і в будь-який час, що веде до створення міжнародних віртуальних команд для спільної роботи над проектами. Можна спільно створювати або взаємно редагувати найрізноманітніші документи (див. список з адресами сервісів, призначених для спільного редагування). Презентації (http://scratch.mit.edu , http://slideshare.net , http://www.alice.org , http://zoho.com , http://docs.google.com). Текстові документи (http://www.scribd.com, http://docs.google.com)

5.                      Блог - сайт, основний вміст якого - регулярно додаються авторські записи, зображення. Для блогів характерні недовгі записи тимчасової значимості, відсортовані у зворотному хронологічному порядку (останній запис зверху). Відмінності блогу від традиційного щоденника обумовлюються середовищем: блоги зазвичай публічні і передбачають сторонніх читачів, які можуть вступити в публічну полеміку з автором (у відгуках до блог-запису або своїх блогах).

(Http://www.livejournal.com, http://www.blogger.com)

6.                     Ві́кі — це веб-сайт (або інша гіпертекстова збірка документів), що дозволяє користувачам змінювати самостійно вміст сторінок через браузер, використовуючи спрощену і зручнішу, порівняно з HTML, вікі-розмітку тексту. Найбільший і найвідоміший вікі-сайт - Вікіпедія. Ві́кі характеризується наступними ознаками:

• можливість багаторазово правити текст за допомогою самої вікі-середовища (сайту), без застосування особливих пристосувань на стороні редактора;

• особлива мова розмітки - так звана вікі-розмітка, яка дозволяє легко і швидко розмічати в тексті структурні елементи та гіперпосилання, форматувати та оформлювати окремі елементи;

• облік змін (версій) сторінок: можливість порівняння редакцій та відновлення попередніх; прояв змін відразу після їх внесення;

• безліч авторів: вікі можуть правити всі відвідувачі сайту

(Http://uk.wikipedia.org , http://www.mediawiki.org , http://www.dokuwiki.ru ).

7.                     Діаграма зв'язків (від англ. Mind maps - інтелект-карта, карта пам'яті, карта розуму). Це спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Може розглядатися як зручна техніка альтернативної запису. Діаграма зв'язків реалізується у вигляді деревоподібної схеми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, пов'язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. В основі цієї техніки лежить принцип «радіантних мислення», що відноситься до асоціативних розумових процесів, відправною точкою або точкою докладання яких є центральний об'єкт. Діаграми зв'язків використовуються для створення, візуалізації, структуризації і класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації, рішення задач, прийняття рішень, при написанні статей.

8.                      Соціальні мережі - сайти з можливістю вказати яку-небудь інформацію про себе (дату народження, школу, вуз, улюблені заняття та інше), за якою сторінку користувача зможуть знайти інші учасники мережі. Одна із звичайних рис соціальних мереж - система «друзів» і «груп». Соціальні мережі призначені для вибудовування онлайн-спільнот людей, об'єднаних якою-небудь діяльністю (інтересами) і зацікавлених у її розповсюдженні.

(Http://www.facebook.com , http://odnoklassniki.ru , http://vkontakte.ru , http://www.linkedin.com , https://plus.google.com , ).

9.                       Мешап - це веб-додатки, що поєднують дані з декількох джерел в один інтегрований інструмент: географічні (http://wikimapia.org , http://sketchup.google.com , http://www.unype.com , http:/ / earthify.org);фотографічні (http://www.locr.com , http://www.netvides.com ).

10.                 Спілкування в 3D (тривимірної реальності) (http://secondlife.com ).